Генеральному директору
ПАТ «Укрпошта»
І. Ю. Смілянському
Шановний Ігоре Юхимовичу!
Останнім часом у відділеннях Укрпошти були помічені рекламні матеріали інтернет-аукціону «Violity» з використанням в елементах дизайну археологічного предмета (давньої монети). Над зображенням розміщене промо-гасло: «Продавай на Віоліті — доставляй Укрпоштою», а в лівому нижньому кутку — адреса інтернет-аукціону для колекціонерів старовини auction.violity.com. Цей факт мав значний резонанс в професійному середовищі археологів, музейників та спеціалістів з охорони культурної спадщини.
Не є секретом, що через ринок антикваріату, зокрема аукціонні доми, «блошині ринки», спеціалізовані антикварні магазини (як звичайні, так і в мережі Інтернет), проходить чимала кількість тіньових оборудок щодо культурних цінностей, походження яких є вкрай сумнівним. Утім, явну незаконність такого походження не завжди можливо юридично довести, адже здебільшого відповідні незаконні операції стосуються не зареєстрованих культурних цінностей, викрадених з музеїв, архівів чи бібліотек, а археологічних предметів, які походять з несанкціонованих розкопок. Формальне доведення незаконності походження таких речей є проблемним, а тому й протидія відповідному ринку має свою специфіку.
Україна є членом низки міжнародних організацій і учасником ряду міжнародних договорів, спрямованих на те, щоб максимально унормувати та поставити під контроль ринок культурних цінностей. Основні етичні стандарти у відповідній сфері задає Кодекс етики для музеїв ІКОМ (остання редакція — 2004 р.), п.п. 2.4. якого чітко говорить про неприпустимість торгівлі старожитностями, які мають сумнівне походження. Ця етична норма розкривається в міжнародних документах зобов’язуючого характеру. Так, чинна стосовно України Європейська конвенція про охорону археологічної спадщини (переглянута 1992 р.) у своїй статті 10 говорить, яких заходів має вживати держава для протидії ринку археологічних предметів. Установам, закупівельна політика яких регулюється державою, держава зобов’язана прямо заборонити придбання предметів сумнівного походження. Щодо приватного сектора державою має застосовуватися метод переконання, але так само з метою, щоб і приватні суб’єкти не придбавали сумнівних речей.
Після подій Арабської весни, з огляду на те, що відтепер дієвим гравцем на світовому ринку старожитностей став світовий тероризм, питання протидії трафіку культурних цінностей набуло безпекового забарвлення. Впродовж 2015—2018 рр. прийнято низку важливих міжнародних документів, серед яких:
● Директива ЄС 2014/60 від 15 травня 2014 року щодо повернення незаконно вивезених з Держави-члена культурних цінностей;
● Міжнародні керівні принципи щодо заходів запобігання злочинності та стосовно кримінальної юстиції щодо нелегального обігу культурних цінностей та інших пов’язаних правопорушень, прийняті Генеральною Асамблеєю ООН у Резолюції 69/196 від 18 грудня 2014 р.;
● Оперативні директиви з імплементації Конвенції ЮНЕСКО 1970 року про заходи, спрямовані на заборону та запобігання незаконному ввезенню, вивезенню та передачі права власності на культурні цінності (2015);
● Резолюція 2057 (2015) щодо культурної спадщини в кризових і посткризових ситуаціях, прийнята Постійною комісією Парламентської Асамблеї Ради Європи 22 травня 2015 р.;
● принаймні 4 резолюції Ради Безпеки ООН: № 2199 (2015), №2253 (2015), № 2322 (2016), № 2347 (2017).
Усі ці документи свідчать про зміну ставлення міжнародної спільноти до проблеми обігу культурних цінностей. Якщо у документах 60—70-х рр., коли формувалася класична система міжнародно-правової охорони культурних цінностей, ішлося про те, що слід боротися з відповідним нелегальним обігом, а легальний обіг — заохочувати, то в нових документах йдеться про те, що весь трафік культурних цінностей має бути поставлений під суворий контроль з боку держави за приблизною аналогією з трафіком зброї чи наркотиків. Підсумком цієї лінії стала нова вже підписана Україною Конвенція Ради Європи про правопорушення, пов’язані з культурними цінностями (Нікосія, 2017). Документом передбачаються суворі вимоги до кримінального законодавства держав — учасниць і чіткі зобов’язання щодо постійного моніторингу ринку культурних цінностей державою. Вказується на необхідність встановлення кримінальної відповідальності не лише за торгівлю культурними цінностями, а й навіть за просте розміщення в Інтернеті оголошення про продаж подібних предметів.
Законодавством України вже зараз передбачається низка регулятивних заходів щодо обігу культурних цінностей. Статтями 29, 32, 33 Закону України «Про вивезення ввезення та повернення культурних цінностей» серед іншого передбачається, що всі без винятку фізичні і юридичні особи, пов’язані з торгівлею культурними цінностями, повинні вживати заходів для перевірки походження таких предметів, укладати всі відповідні договори в письмовій формі та реєструвати всі операції щодо цих речей, а права добросовісного набувача в даній сфері звужуються винятково до можливості одержання компенсації, тоді як предмет, первісне походження якого є незаконним, підлягає безумовному вилученню з володіння особи.
Спільним Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України і Міністерства культури і мистецтв України № 322/795 від 29 грудня 2001 р. затверджено «Правила торгівлі антикварними речами». Цими правилами передбачено, що продаж антикварних речей здійснюється зареєстрованими суб’єктами підприємницької діяльності. Правила передбачають певні вимоги не лише до суб’єктів відповідних правовідносин, а й до «майданчиків», де укладаються відповідні угоди (аукціонів, суб’єктів підприємницької діяльності, що обслуговують покупців антикварних речей тощо) Крім того, п.п. 1.2. прямо заборонений продаж на відповідних аукціонах археологічних предметів.
Під відповідним кутом зору часткових обмежень має зазнавати й рекламна діяльність в Україні. Слід зазначити, що Закон України «Про рекламу» ставить до реклами не лише формальні, а й певні моральні вимоги. Його ст. 1 дає визначення поняття недобросовісної реклами, яка вводить або може ввести в оману споживачів реклами, завдати шкоди особам, державі чи суспільству внаслідок неточності, недостовірності, двозначності перебільшення, замовчування тощо. Ч. 3 ст. 7 цього Закону стверджує, що реклама не повинна містити інформації або зображень, які порушують етичні, гуманістичні, моральні норми, нехтують правилами пристойності. Абз. 4 ч. 1 ст. 8 того ж Закону забороняє подавати у рекламі відомості або закликати до дій, які можуть спричинити порушення законодавства.
Звертаємо увагу, що з аналізу змісту сайту auction.violity.com, на який посилається реклама Вашої компанії, не вбачається, чи зареєстровано відповідну організацію як юридичну особу в Україні, і на яких правових підставах вона бере участь у торгівлі предметами старовини. За нашою інформацією, серед двох наявних у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань організацій, що мають у своєму найменуванні слово «Віоліті» жодна навіть не має в переліку видів діяльності чогось, що свідчило би про її спеціалізацію у сфері торгівлі антикварними речами. Брак реєстрації організації як суб’єкта підприємницької діяльності унеможливлює виконання та контроль виконання тих обов’язків, що покладаються на відповідних суб’єктів законодавством, насамперед п.п. 1.10 вже цитованих Правил торгівлі антикварними речами (перевірка походження предметів у облікових матеріалах МВС, обов’язкова публічна реєстрація реалізовуваних антикварних речей, надання інформації про предмети до музеїв, архівів та бібліотек перед їх виставленням на продаж тощо).
Усе це дає змогу зробити висновок про загальну непрозорість і, зокрема, непідконтрольність компетентним державним органам схем торгівлі старожитностями через сайт auction.violity.com, що, зі свого боку, свідчить про чималий ризик продажу через цей сайт нелегально ввезених на територію України, несанкціоновано розкопаних чи викрадених культурних цінностей. Крім того, йдеться про те, що аналізована реклама може ввести в оману сторонніх осіб, на позицію яких щодо законності реалізації культурних цінностей через сайт «Віоліті» може вплинути авторитет і офіційний статус ПАТ «Укрпошта».
Своєрідним чином компрометує аналізований рекламний плакат і зображення на ньому давньоримської монети. До 1990-х рр., коли почалася ера масового нелегального металопошуку, зафіксовано лише поодинокі археологічні знахідки таких монет на території України. А зараз у мережі Інтернет продаються сотні римських монет. Цілком можливо, що частина з них придбана на законних підставах у тих державах, де це дозволено законодавством. Але часто в оголошеннях прямо стверджується походження відповідних монет з української землі. Крім того, вони продаються без жодних сертифікатів чи інших документів, що підтверджують легальність їх походження. Усе це в комплексі свідчить про те, що значна частина відповідного обігу є незаконною. Можливим є потрапляння на український ринок і артефактів із Сирії, Іраку, окупованого Криму, тимчасово неконтрольованих районів Донецької і Луганської областей України чи інших конфліктних зон. За цих умов отримані від збуту відповідних предметів кошти можуть бути використані для фінансування терористичних, екстремістських, сепаратистських чи інших небезпечних організацій, а також фінансової підтримки агресії Росії в Україні.
Звісно, не завжди є можливим ефективно контролювати обіг культурних цінностей, але позиція України з відповідного питання, що визначена як взятими нашою державою міжнародними зобов’язаннями, так і прийнятими законами й підзаконними актами, має послідовно відстоюватись. Хоча під державою здебільшого розуміється лише її апарат як система державних органів влади, пов’язані з державою суб’єкти господарювання, серед яких чільне місце займає ПАТ «Укрпошта», так само не мають йти всупереч відповідним принципам, зокрема у своїй рекламній продукції.
Ми сподіваємось, що ПАТ «Укрпошта» врахує нашу позицію і вживе заходів щодо припинення поширення вказаної рекламної продукції. В іншому випадку ми можемо прогнозувати, що репутаційні втрати для Вашої компанії, пов’язані з можливими звинуваченнями у заохоченні Вами торгівлі археологічними предметами, можуть звести нанівець всі успіхи від загалом позитивно оцінюваного суспільством ребрендингу ПАТ «Укрпошта».
Проект листа за дорученням правління підготовлено канд. юр. наук О. О. Малишевим. Схвалено на засіданні правління ВГО «Спілка археологів України» 10 січня 2019 року (Протокол № 1).
З повагою,
Голова правління,
доктор історичних наук Я. П. Гершкович
На це звернення ВГО "Спілка археологів України" було отримано лист-відповідь від ПАТ "Укрпошта".